Чому у лікарів немає жалості до пацієнтів
Чому у лікарів немає жалості до пацієнтів
Багато хто стверджує, що у лікарів немає жалості допацієнтам, що вони досить цинічні люди, які не вміють, та й не хочуть переживати за інших. Але є кілька причин такої поведінки працівників медичної сфери.
Інструкція
1
Кожен день лікарі працюють з десятками пацієнтівв поліклініках і лікарнях, вони зустрічаються з сотнями різних захворювань, ускладнень, діагнозів і ліків, а іноді їм доводиться стикатися і зі смертями. Така ситуація з часом робить з людей справжніх професіоналів, але разом з тим може змусити їх бути менш чутливими до своїх пацієнтів. Тому лікарі часто бувають трохи грубуватими, вони не пояснюють пацієнтам, що збираються з ними робити, не завжди делікатно підходять до процесу їх лікування.
2
Звичайно ж, такий стан речей може несподобатися пацієнтам, часто вони дивуються, як можуть лікарі бути настільки цинічні і безжальні. Але психологічно в цьому випадку все обгрунтовано: коли на людину навалюється стільки обов'язків, доводиться брати відповідальність за життя людей, коли через його руки проходить таку силу-силенну пацієнтів, які скаржаться на проблеми і болі, у лікаря повинен бути бар'єр, що допомагає йому справлятися з труднощами . Така психологічна захист від проблем виникає з часом у всіх лікарів, дозволяючи їм не особливо сильно перейматися скаргами і стражданням пацієнтів і зберігати свої нерви.
3
Втім, такий стан речей не означає, щолюди, які не виявляють емоцій, погано справляються зі своїми обов'язками. Швидше навпаки, коли лікар починає пропускати через себе емоції і переживання іншої людини, він вже не може нормально працювати і тверезо сприймати всю ситуацію. Такий лікар виходить не з конкретних фактів і холодної логіки, а з емоцій. Йому шкода пацієнта, але в результаті лікар починає помилятися, ставити неправильні діагнози, хвилюватися на операції, що може привести до катастрофічних наслідків для життя хворого. Тільки холодний розрахунок і тверезий розум можуть допомогти лікарю зберігати самовладання навіть у критичній ситуації.
4
Крім того, до людини, нехай навітьтяжкохворого, не можна проявляти жалість, адже це може вплинути на нього вкрай негативно. Такий пацієнт може просто опустити руки і перестати боротися за життя, якщо побачить слабкість свого лікаря. Коли лікар твердо і чітко, без емоцій заявляє свою позицію, то і пацієнту стає спокійніше, він розуміє, що потрапив в руки професіонала.
5
Але буває й інше відсутність жалю, коли,незважаючи на біду пацієнта або навіть завдяки їй, лікарі починають вимагати гроші, переконують, що виконати операцію або добре вилікувати вони можуть тільки за певну плату. Такі лікарі порушують всі принципи лікарської етики, за якими допомагати пацієнтові потрібно в будь-якій ситуації, не вирішуючи за нього, гідний він жити чи вмерти.